Вчитися пам’ятати – це те, що об’єднує Німеччину та Україну.
У присутності бургомістра д-ра Штефана Келлера, Герберта Рубінштейна, який пережив Голокост, та делегації з українського міста-побратима Дюссельдорфа – Чернівці – відбулася презентація графічного роману “Піжмурки зі смертю. Життєві спогади тих, хто пережив Голокост з Чернівців”.
Книга розповідає чотири правдиві історії життя дітей з Чернівців під час Другої світової війни. У формі графічного роману студенти знайомляться з долями дітей з Чернівців, які пережили Голокост. Кожна історія, кожна фотографія і кожен архів пов’язані з конкретною долею чотирьох героїв і героїнь.
Д-р Стефан Келлер: “Жахи Другої світової війни ніколи не повинні бути забуті, що робить ще більш значущим той факт, що ідея, розроблена в рамках німецько-українського проекту, породила сучасний графічний роман, який у творчий спосіб наближає до читачів долю дітей з Чернівців. Книга є нагадуванням про необхідність рішучих дій проти будь-яких форм виключення та пригнічення. Водночас вона є символом дружніх зв’язків між Чернівцями та Дюссельдорфом і сприятиме подальшому наповненню нашого партнерства життям”.
Побратимство між Чернівцями та Дюссельдорфом офіційно існує з березня 2022 року та було ініційоване транснаціональним проєктом Erinnerung lernen / Вчимося пам’ятати.
Ідея графічного роману виникла ще у 2016 році, коли група в рамках проекту “Вчимося пам’ятати” відвідала Чернівці та виявила інтенсивні зв’язки між Чернівцями та Дюссельдорфом, які донині знаходять своє відображення, насамперед, у біографіях єврейських громадян міст-побратимів.
Виховання культури пам’яті – одне з важливих завдань Чернівецького єврейського музею, який два роки тому видав українську версію книги. Графічний роман присвячений усім єврейським дітям, які сильно постраждали під час Голокосту. Авторами графічного роману є Анна Ямчук, Микола Кушнір, Анна Тарновецька (ілюстрації та художнє оформлення) та Наталя Герасим.
У рамках спільного молодіжного конгресу Future (t)here у Düsseldorfer Junges Schauspielhaus автори мали змогу поділитися своєю книгою та її історіями з понад 45 молодими людьми з Чернівців, Дюссельдорфа та Варшави. Центральною темою цілого тижня було майбутнє культури пам’яті; численні творчі воркшопи проводили лектори з України, Польщі, Німеччини та Японії. Це був незабутній досвід для молоді та всіх, хто зміг взяти в ньому участь. Ще однією яскравою подією стала вистава німецько-української копродукції “Я хочу жити, “Вечірка для Сельми Меербаум Айзінгер”, в якій трагедія Голокосту передається молодому поколінню в унікальний спосіб.
Проект був профінансований Міністерством закордонних справ Німеччини в рамках програми “Розширення співпраці з громадянським суспільством у країнах Східного партнерства”. 
