Навчальні картки: “Факти про Голокост”

З метою організації інтерактивних занять з дітьми та молоддю під час вивчення історії та суспільних наук, а також популяризації знань про історію Голокосту, партнерами проекту «Вчимося пам’ятати» Центром дослідження історії та культури східноєвропейського єврейства, було створено навчальні картки «Факти про Голокост». Картки поєднують у собі візуальну та текстову інформацію, що стосується загальновідомих фактів про історію Голокосту. Комплект включає в себе 40 карток, що змістовно розділені на такі категорії: “Дати”, “Факти”, “Персоналії”, “Місця пам’яті”, “Праведники”, “Художні твори” тощо. У комплекті представлено інформацію як про історію Голокосту в світі, так і про Україну.

Фото: Вчимося пам’ятати

Можливість додання інформації про локальну історію.

Наявність окремих змістових категорій у комплекті карток дозволяє додати інформацію про факти локальної історії будь-якого міста або селища на території України. Таким чином, кожен має змогу долучитися до створення матеріалів та згодом використовувати їх у процесі навчання.

Вправи

Для проведення занять рекомендовано декілька рівнів вправ, які додаються до комплекту. Приклади вправ наведено нижче. Модератор може визначати час та порядок проведення заняття на свій розсуд.

Рівень 1. Вправа “Що тут зображено?”

Модератор показує учасникам одну картку та просить їх пояснити, що на ній зображено. Вправа  дасть можливість модератору виявити рівень знань аудиторії з теми Голокосту. Також аудиторія вчиться аналізувати візуальний матеріал.

Фото: Вчимося пам’ятати

Рівень 2. Вправа “Бесіда”

Модератор розподіляє учасників на пари. Кожному роздає по 1 картці. Завдання учасників – прочитати текст з картки та розказати напарнику про прочитане, а потім обговорити між собою питання, що містить кожна з карток.

Фото: Вчимося пам’ятати

Вправа “Україна-Світ”

Модератор ділить учасників на 2 групи. Кожній групі дається по комплекту карток. За 5 хвилин кожна з команд має виокремити 10 карток, які стосуються Голокосту на українських територіях та 10 карток, які розкривають ключові аспекти теми Голокосту в Європі. Коли час закінчиться, модератор підраховує кількість правильно визначених карток у кожної з команд.

Рівень 3. Вправа “Let’sdiscuss”

Вправа передбачає, що кожен із учасників виступить із презентацією своєї картки перед аудиторією та зробить спробу відповісти на питання із картки. Відповідь на питання може спонукати подальшу дискусію із залученням модератора.

Фото: Вчимося пам’ятати

Вправа “Ланцюжок вражень”  ( вправа на завершення)

Модератор викладає всі картки на стіл так, щоб дітям було видно зображення. Кожен учасник обирає картку, інформацію, візуальний образ чи представлення якої його найбільше вразили. Пояснює свій вибір та кладе картку на місце. Щоб не обмежувати вибір наступних учасників, які обиратимуть картку. Це важливо, адже обираючи одну і ту саму картку двічі, учасники можуть звернути увагу на різні аспекти кожної окремої історії.

Аудіогід для екскурсії “Трагедія Бабиного Яру”

Аудіогід “Трагедія Бабиного Яру” – це екскурсійний маршрут  мобільного додатка Kyiv City Guide, який включає 6 зупинок у місцях, пов’язаних з трагедією. На цих зупинках можна буде дізнатися про:

1. Історію місцевості;
2.Трагедії Бабиного Яру (вбивства євреїв, ромів, хворих, українських патріотів, священників протягом 1941-1943 рр.);
3. Історію Лук’янівського єврейського кладовища;
4. Сучасну меморію Бабиного Яру;
5. Куренівську трагедію (1961 р.);
6. Проекти меморіалізації Бабиного Яру.

Аудіогід створений з текстами двома мовами: українською та англійською. Тривалість екскурсії на кожній локації – 5-7 хвилин, а загальна тривалість туру – 45 хвилин. Щоб прослухати аудіогід, достатньо просто його завантажити на свій смартфон.

Посилання на мобільний додаток:

1. Для IOS: https://itunes.apple.com/ua/app/kyiv-city-guide/id1217733441?l=ru&mt=8

2. Для Android: https://play.google.com/store/apps/details?id=com.kyivcityguide&hl=uk

 

Виставка “Майстерні пам’яті” в Університеті Каразіна

У Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна відбулося відкриття мобільної виставки-меморіалу «Майстерні пам’яті» за участю проректора, доцента Антона Пантелеймонова, декана історичного факультету, доцента Сергія Литовченка, директора комунального підприємства «Меморіальний парк „Дробицький Яр“» Ірини Фєрєнцевої, а також представника єврейського студентського культурного центру «Гілель» Лоліти Кіценко.

Фото: Вчимося пам’ятати
Фото: Майстерні пам’яті

У рамках заходу відбулася презентація творчих проектів онлайн-конкурсу «Вчимося пам’ятати», що проводиться за сприяння Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина та Посольства Федеративної Республіки Німеччина у м. Київ у рамах «Програми з розширення співпраці з громадянським суспільством у країнах Східного партнерства 2018». Проект здійснюється під патронатом Центральної ради євреїв Німеччини, покликаний передати послання сучасному суспільству загалом та молодому поколінню зокрема і залучити до активної меморіальної роботи.

Фото: Майстерні пам’яті

Школярі з п’яти загальноосвітніх шкіл Харкова створили проекти у рамках
онлайн конкурсу «Вчимося пам’ятати», що включав у себе проходження онлайн квесту із запитаннями про місця пам’яті про Голокост та створення командних проектів концепції місця пам’яті у сучасному місті. Учні мали змогу представити свої проекти під час відкриття виставки «Майстерні пам’яті» в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна.

Фото: Майстерні пам’яті

Ідеї фіналістів конкурсу, які представили учні загальноосвітніх шкіл № 52 та № 134, мали різноманітні концепції: від спорудження пам’ятників до створення музею Голокосту з використанням VR – технології.

Важливо зазначити, що онлайн-квест розробили вчителі на основі дидактичних карток «Факти про Голокост», що створені у рамках нашого проекту.

Фото: Майстерні пам’яті

“Майстерні пам’яті” в Харкові

Мобільна виставка-меморіал  “Майстерні пам’яті” продовжує подорожувати містами України і ось 13 листопада 2018 року відбулось відкриття цієї виставки в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди за участю координаторів та організаторів проекту, керівництва університету , Ніни Лактіонової та інших поважних гостей.

Фото: Майстерні пам’яті
Фото: Майстерні пам’яті

«Майстерні пам’яті» – спільний німецько-український проект, що об’єднує освітні та меморіальні ініціативи зі збереження пам’яті про Голокост в Україні. Спогади свідків, біографії учасників подій Другої світової війни, локальні історії з 7-ми українських міст, а також ідеї для сучасної меморіальної роботи зібрано та презентовано у виставці «Майстерні пам’яті». В межах цього проекту представлено також матеріали для роботи з дітьми та молоддю від 12 років.

 Серед представлених матеріалів:
– дидактична книга про Голокост, створена на основі спогадів, коміксів та архівних матеріалів;
– набір навчальних карток, присвячених різним аспектам з історії Голокосту в Україні та Європі;
– документальний фільм про долю чернівчанина після його визволення з гетто;
– книги, присвячені темі Голокосту в Україні.
Матеріали об’єднано на єдиній on-line платформі – так званій «Меморіальній вікі», яка є невід’ємною частиною проекту.

Фото: Майстерні пам’яті

Проект спрямовано передусім на людей, діяльність яких пов’язана з освітньою, культурною та громадською сферою, та які зацікавлені у проведенні активної пам’ятної роботи.

Фото: Майстерні пам’яті

В рамках виставки в Харкові відбувся також перегляд документального фільму «Я тут був» української режисерки Ксенії Марченко з  подальшим обговоренням.

Фото: Майстерні пам’яті
Фото: Майстерні пам’яті

Організатори у Харкові: Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харківський національний університет імені
В. Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека, Комунальний заклад «Школа мистецтв Харківської міської ради».

Нагадуємо, що після  Харківського національного педагогічного університету виставка триватиме Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна.

У Чернівцях презентували дитячу книгу про Голокост

19 жовтня у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича відбулась презентація електронного варіанту дитячої книги про Голокост з елементами графічної новели «Піжмурки зі смертю. Дитячі розповіді про недитячу історію».

Фото: “Вчимося пам’ятати”

В основу книги покладено фрагменти спогадів чернівецьких єврейських очевидців Голокосту, які доповнені автентичним матеріалом у формі фотографій, листів, архівних документів, а також дидактичним апаратом – історичними довідками, поясненням термінів тощо.

Книга підготовлена у рамках спільного українсько-німецького проекту «Вчимося пам’ятати», який об’єднує низку освітніх та меморіальних ініціатив зі збереження пам’яті про Голокост в Україні.

Фото: “Вчимося пам’ятати”

Презентація була приурочена 77-им роковинам зі створення гетто в Чернівцях і проводилась в рамках відзначення 10-річчя заснування Чернівецького музею історії та культури євреїв Буковини.

Фото: “Вчимося пам’ятати”

У заході взяли участь герої книги – очевидці Голокосту в Чернівцях – Мімі Тейлор та Герберт Рубінштайн.

“Майстерні пам’яті” вперше в Одесі

Одеса.  Тут Голокост залишив свій величезний відбиток. Під час німецької і румунської окупаціі в місті було знищено близько 100 000 євреїв. Нещодавно в місцевому музеї Голокосту представили освітній німецько-український проект “Майстерні пам’яті”.

Джерело: Еврейские новости

У Києві презентували інтерактивний аудіогід по Бабиному Яру

Дізнатися про трагедію Бабиного Яру без екскурсовода. Така можливість тепер є в киян і гостей міста після запуску нового інтерактивного аудіогіда. Його презентували у Києві напередодні річниці початку масових розстрілів у Бабиному Яру. Екскурсійний маршрут мобільного додатка Kyiv City Guide можна пройти за 45 хвилин, він включає 7 зупинок – біля пам’ятників розстріляним. Аудіогід розповідає історичні факти, пов’язані з цими місцями. Прослухати інформацію можна українською та англійською мовами.

Про трагедію Бабиного Яру відтепер може розповісти аудіогід.

28 вересня в Києві відбулась презентація аудіогіда  для екскурсії “Трагедія Бабиного Яру”. Відтепер ознайомитися з історією трагедії Бабиного Яру  можна без екскурсовода.

Для цього достатньо завантажити на мобільний телефон аудіогід. Він доступний в офіційному туристичному додатку Києва для смартфонів Kyiv City Guide (Android та iOS), українською та англійською мовами.

Монумент “Ромська кибітка” у Бабиному Яру. Фото: Большой Киев.

Екскурсія аудіогіда включає зупинки на території трагедії та розповідає про:

1. Історію місцевості;
2.Трагедії Бабиного Яру (вбивства євреїв, ромів, хворих, українських патріотів,  священиків протягом 1941-1943 рр.);
3. Історію Лук’янівського єврейського кладовища;
4. Сучасну меморію Бабиного Яру;
5. Куренівську трагедію (1961 р.);
6. Проекти меморіалізації Бабиного Яру.

Аудіогід для екскурсії “Трагедія Бабиного Яру” створений завдяки співпраці німецько-українського проекту “Вчимося пам’ятати”, Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства та екскурсійного бюро “Цікавий  Київ”.

Джерело: https://life.pravda.com.ua/culture/5bac8b03afabd/

 

“Майстерні пам’яті” в Кременецькій гуманітарно-педагогічній академії

Виставка-меморіал “Майстерні пам’яті”  з червня по липень 2018 року перебувала в Кременецькій обласній гуманітарно-педагогічній академії ім. Т. Г. Шевченка.
Орися Марунько, кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов та методики їх викладання педагогічної академії, розповіла про свої враження та цінність виставки “Майстерні пам’яті”.

Gepostet von Зоя Карпюк am Donnerstag, 13. September 2018

 

“Дуже приємно, що у виставці “Майстерні пам’яті” представлено сім міст і серед них Кременець. У кожного міста, звичайно, була своя історія єврейської громади, а також спогади свідків, які бачили всі ті жахіття Другої світової війни. Але всі ці сім міст об’єднує одна спільна тема – Голокост. Наше місто має свою історію і постраждало у великій мірі також. Ця тема є надто близька для нас, адже у період німецької окупації єврейські втрати Кременеччини сягали величезних цифр… І важливо є те, що виставка є міжнародною, двомовною, а отже, об’єднує молодь Німеччини і України.

Було б дуже добре, якби співпраця з єврейською громадою Дюссельдорфа була й надалі, оскільки це важливо для навчального процесу в нашій академії, а також для міста в цілому”, – ділиться думками пані Орися.

 

Пазли пам’яті. У Львові презентували мультимедійний проект Асі Ґефтер про жертв Голокосту

22 травня  у Меморіальному музеї тоталітарних режимів «Територія Терору»  відбулась презентація мультимедійного проекту Асі Ґефтер «Пазли пам’яті» у рамках  «Майстерні пам’яті» – мобільної виставки-меморіалу присвяченої пам’яті жертв Голокосту в Україні.

«Пазли Пам’ятi» – мультимедійний проект про життя і творчість Дебори Фоґель, письменниці та критикині авангарду міжвоєнного періоду, та її рідного міста Львова – мікровсесвіту бурхливого XX століття Європи. Ця історія-подорож місцями Львова – cпроба дослідити пласти пам’яті через аудіовізуальні інсталяції, фотографії та тексти.

– Мультимедійну виставку “Пазли пам’яті” було презентовано у Львові минулої осені. Ми ж поговорили з Асею про ії досвід роботи над проектом, про роботу з пам’яттю. Під час події ми переглянули фільм та візуальну поезію, що є частиною мультимедійного проекту, та дізналися деталі їх створення. Ця подія відбулась у рамках проекту “Майстерні пам’яті”, який об’єднує освітні та меморіальні ініціативи зі збереження пам’яті про Голокост в Україні, тому зустрілись з Асею як з митцкинею, яка вивчала шлях Дебори Фоґель, що загинула у Львівському ґетто, – розповіла співорганізаторка події Анна Бережна. 

Окрім перегляду фільму та візуальної поезії на вірші Дебори Фоґель, відвідувачі мали можливість прослухати розповідь авторки про досвід, набутий під час роботи над проектом. Вірші Дебори Фоґель на їдиш були у виконанні Кароліни Шиманяк і в перекладі українською у виконанні Юрка Прохаська ( поетична відеозамальовка).

Фото: Артефакт

Робота над проектом «Пазли Пам’ятi» розпочалася зі збірки віршів Дебори Фоґель у перекладі Юрка Прохаська під час Форуму Видавців у вересні 2015 року. Протягом цих двох років авторкам проекту – Асі Ґефтер та Олесі Здоровецькій – пощастило зустрітися з дивовижними людьми, які ділилися роздумами щодо роботи пам’яті, зв’язку поколінь, джерел страху і відповідальності за минуле. Важлива частина проекту – матеріал з будівлі колишнього Єврейського музею у Львові.
Проект стартував у вересні 2017 року в Музеї Ідей у межах Львівського Форуму видавців у форматі мультимедійної виставки, перформанса за участі Олесі Здоровецької і Марка Токара, а також дискусії «Як наздогнати Дебору Фоґель?» за участі Ірини Старовойт, Юрка Прохаська, Андрiя Павлишина, Данила Ільницького и Анастасії Любас. У січні 2018 року Ася з Олесею виступили в Лондоні на «Dash Café: Lviv on the borders of Europe. Part of Eutopia», де показали фільм і взяли участь у дискусії разом з Філіпом Сендсом, автором «Східно-західна вулиця», професором Uilleam Blacker, University College London.

Дебора Фоґель – поетка, письменниця, перекладачка, філософиня за освітою, протагоністка мови їдиш у міжвоєнній Галичині. Була знавчинею конструктивiзму та кубiзму, критикинею творчості єврейських митців львiвського авангардистського угрупування «Артес». Опублікувала низку важливих досліджень про Станіслава Ігнатія Віткевича, Марка Шагала і Бруно Шульца. Разом з усією родиною вона загинула у львівському гетто 1942 року.

Asya Gefter працює в галузі фотографії, кіно/відео арту, часто у колаборації з музикантами, митцями та науковцями. Досліджує теми досвіду пам’яті, її дуальності та фрагментарності через родинні історії та архівні матеріали. Групові та персональні виставки в Боснії, Великобританії, Ірландії, Іспанії, Німеччині, Україні та Росії. Живе і працює в Лондоні.

Фото: Артефакт

«Майстерні пам’яті» – спільний німецько-український проект, що об’єднує освітні та меморіальні ініціативи, присвячені збереженню пам’яті про Голокост в Україні.

Партнери проекту: Музей історії та культури євреїв Буковини (м. Чернівці), Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства (м. Київ), Ukrainian Center for Holocaust Studies, Меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія Терору» (м. Львів), ГО «Культурний діалог» (м. Кременчук).

Проект відбувається за сприяння Міністерства закордонних справ ФРН та Посольства ФРН у м. Київ у межах Програми з розширення співпраці з громадянським суспільством в країнах Східного партнерства 2018.
Проект знаходиться під патронатом Центральної ради євреїв Німеччини.

Матеріали із сайту: Артефакт 

Сторінка 1 из 3
1 2 3