Категорія: Проекти

Чернівецький музей історії та культури євреїв Буковини готує видання дитячої книги про Голокост у Чернівцях з використанням коміксів у якості ілюстрацій. Книга призначатиметься для дітей 11-13 років (учнів 6-7 класу) і використовуватиметься як додатковий навчальний посібник на уроках історії та краєзнавства (історії рідного краю), а також як джерело історичної інформації про Голокост для самостійного читання без прив’язки до шкільної програми.

Основна частина книги базуватиметься на фрагментах спогадів чернівецьких єврейських очевидців Голокосту, відтворених у вигляді коміксів. Останні будуть доповнені автентичним матеріалом у формі фотографій, листів, архівних документів тощо, а також дидактичним апаратом: спеціально написаними текстами, діалогами сучасних дітей – однолітків читачів, які виконуватимуть роль  проводирів по книзі, історичними довідками, глосарієм тощо. Ініціатори проекту створення книги мають намір допомогти дітям вказаної вікової групи отримати первині знання про Голокост у їх рідному місті/краї, скласти уявлення про перебіг його основних подій, через емоційне співпереживання відтворених у формі коміксів конкретних сцен, сформувати власне ставлення до їх героїв, зрозуміти мотивацію і наслідки вчинків останніх, навчитися давати власні моральні оцінки подіям та дійовим особам минулого і сьогодення, пробудити психологічну потребу розібратися із складними сторінками історії власного народу, інтерес до історії інших народів та власної родини і, у такий спосіб, створити передумови для формування у них культури «інклюзивної пам’яті».

Для створення книги планується використати спогади наступних осіб: Герберта Рубінштнейна, Мір’ям Тейлор, Йосипа Бурсука, Клари Катц, Йосипа Ельґісера, Йоланди Шоттенфельд.

У офіційному туристичному додатку міста Києва – “Kyiv City Guide”

Історія легендарної жінки, яка народилась у Києві та стала видатним політиком Ізраїлю; на які хитрощі доводилось йти київським меценатам задля того, щоб у місцевої єврейської общини з’явилась синагога; хто пожертвував кошти на будівництво Бессарабського ринку та чому місто хотіло від них відмовитись; за яких умов було створено першу Талмуд-Тору та Єврейську лікарню; куди зник Євбаз – ринок, на якому можна було дістати все, від буханця хліба до револьвера; драматична сторінка в історії – трагедія, що сталася в Бабиному Яру восени 1941-го та відвідування музею класика єврейської літератури Шолом-Алейхема – про все це можна дізнатися у мобільному додатку Kyiv City Guide українською та англійською мовами.

Концепція включення колишнього єврейського кварталу та цвинтару Кременця у туристичну концепцію міста

Історичні пам’ятки Кременця, пов’язані з історією місцевого єврейського населення, є унікальними. Єврейське кладовище, численні старовинні будівлі та назви вулиць повертають у «єврейські часи», коли громада Кременця була чисельною. У рамках проекту «Вчимося пам’ятати» місцеві активісти, історики та вчителі ініціюють створення мапи міста з позначеннями пам’ятних місць.

Проект включає створення діджитал формату карти з використанням електронних чіпів, та буде наповнюватися інформацією студентами у процесі навчання. Гнучкість програмування чіпів надає широкі можливості для їх використання у т.ч. для відвідувачів старовинного Єврейського кладовища. Проект пропонує концепції практичної роботи з учнями від 12 років під час вивчення локальної історії.

Працівники Кременчуцького краєзнавчого музею надали копії газетних вирізок зі статтями, в яких розповідаються історії Праведників світу міста Кременчук. На жаль, самі газети не збереглися і є лише їхні скан-копії.  Ці копії будуть оцифровані та зібрані у мобільну виставку. Ідея проекту полягає в тому, щоб зберегти цю цінну інформацію для жителів та гостей міста. Виставка може бути представлена на різних локаціях та може бути задіяна в інших проектах даної тематики, адже у подальшому зберігатиметься вже в роздрукованому вигляді.

*відзнаку «Праведники народів світу» від Яд ва-Шем отримують не євереї, які рятували євреїв під час Голокосту, ризикуючи своїм життям.

Мультимедійна експозиція про життя та творчість Дебори Фоґель / Ася Ґефтер, мисткиня та дослідниця (Лондон), Олеся Здоровецька, мисткиня  (Дублін)

ПАЗЛИ ПАМ’ЯТI – мультимедійна експозиція про життя і творчість Дебори Фоґель, письменниці та критика авангарду міжвоєнного періоду, та її рідного міста Львова – мікровсесвіту бурхливого XX століття Європи. Ця історія-подорож місцями Львова – cпроба дослідити пласти пам’яті через аудіовізуальні інсталяції, фотографії та тексти. Робота над проектом почалася зі збірки віршів Дебори Фоґель у перекладі Юрка Прохаська під час Форуму Видавців у вересні 2015 року. Протягом цих двох років авторкам проекту – Асі Ґефтер та Олесі Здоровецькій – пощастило зустрітися з дивовижними людьми, які ділилися роздумами щодо роботи пам’яті, зв’язку поколінь, джерел страху і відповідальності за минуле. Важлива частина експозиції – матеріали з будівлі колишнього Єврейського музею у Львові.

Проект зі збереження дерев’яної синагоги» в селі Великі Ком’яти Закарпатської області. Іудейська релігійна громада м. Ужгорода

Напівзруйнована дерев’яна синагога знаходиться на господарському подвір’ї і використовується для утримання сіна. Ініціатори проекту мають на меті врятувати будівлю, перемістивши її у діючий етнографічний музей під відкритим небом «Старе село», що знаходиться на відстані 100 км від синагоги у селі Колочава Закарпатської області. Музей готовий прийняти об’єкт та забезпечити його утримання.

Далі у синагозі планується створити експозицію про життя євреїв, щоб відвідувачі музею мали змогу ознайомитися з історією національної меншини краю.

Також ініціатори проекту планують фільмувати всі етапи роботи і створити освітній документальний фільм про спасіння дерев’яної синагоги.

У листопаді 2008 року у маленькому приміщенні Вінницького відділення Єврейського Агентства «Сохнут Україна» було засновано музей пам’яті жертв Голокосту у Вінницькій області, за кошти виділені Музеєм «Яд Вашем» та «Сохнут» завдяки активній співпраці із заступником директора Вінницького обласного архіву, заслуженим працівником культури Ф. А. Винокуровою.

Більше п’ятисот експонатів, зібраних керівником Л. Трахтебергом та волонтерами (Ц. А. Краснер, В. Я. Радер, Є. Г. Фрейдісман, К Каплун, К. Бакланов. Т. Рафаловська та ін.), знаходяться у музеї. Дані експонати були подаровані колишніми в’язнями гетто та таборів, Праведниками Світу, письменниками, художниками різних країн.

Документальний фільм української режисерки Ксенії Марченко (Черкаси/Київ).

Херберту Рубінштайну 82 роки. Він живе у Дюссельдорфі та мало що пам’ятає про жорстокі перші роки свого життя. Вперше за 71 рік він повертається у Чернівці, щоб знайти інформацію, яка би доповнила його життєву історію. Під час Другої світової війни Херберт пережив гетто з матір’ю та врятувався лише завдяки фальшивим документам, зійшовши з потягу на півшляху до Освенциму.

Будучи популярним серед молоді та істориків своїми поглядами на світ та енергетикою, Герберт лише зараз починає говорити зі своєю сім’єю про дитинство, яке вплинуло на те, ким він є сьогодні.

 Киів був трагічним місцем масових розстрілів на схилах Бабиного Яру. Тут було вбито більш ніж 33 000 єврейських дітей, жінок та чоловіків. До самого звільнення міста червоною армією у листопаді 1943 року тут пали жертвами націонал-соціалізму більш ніж 200 000 людей.

Сьогодні у Києві функціонують дві єврейські общини з синагогами та школами. Важливою ціллю проекту «Вчимося пам’ятати» є презентація матеріалів та форматів, над якими ведеться робота у Музеї історії міста Києва. Окрім того, у рамках проекту розроблено та інтегровано у туристичний додаток міста екскурсію єврейськими пам’ятними місцями.

В основу виставки лягли історії про Голокост, які друкувалися у перші роки Незалежності в кременчуцьких газетах

 21 грудня у відділі мистецтв ЦМБ відбулося відкриття виставки «Жертви Голокосту та праведники: Кременчук пам’ятає». В основу виставки лягли історії про Голокост, які друкувалися у перші роки Незалежності в кременчуцьких газетах. Оцифровані газетні статті доповнені фотографіями з архіву Кременчуцького краєзнавчого музею. Виставку розроблено ГО «Культурний ді@лог» у співпраці з Кременчуцьким краєзнавчим музеєм в рамках Проекту «Вчимося пам’ятати»

Автор: Руслана Горгола
Кременчуцький Телеграфъ