“Майстерні пам’яті” провели практичний семінар у Львові

Практичний семінар “Майстерні пам’яті” відбувся у Львові. Учасники з 7-ми українських міст зустрілися у меморіальному музеї тоталітарних режимів “Територія терору” для спільного обговорення ідей для локальної меморіальної роботи. Прослухали цікаву лекцію на тему пам’яті про Голокост та жертви Другої світової війни в Україні і обмінялися ідеями щодо подальшої співпраці.

Чекаємо на продовження!

Учасники воркшопу “Майстерні пам’яті” відвідали “єврейські місця” Львова

Другий день воркшопу “Майстерні пам’яті” виявився дуже насиченим. Учасники ознайомилися з історією єврейського кварталу Львова та відвідали меморіал на місті зруйнованої синагоги “Золота роза”. Після чого, у практичній групі мали змогу попрацювати з дидактичними картками з історії Голокосту та провели цікаве обговорення представлених у картках тем.

Дізналися про досвід роботи з пам’яттю на прикладах Чернівецького музею історії та культури євреїв Буковини The Chernivtsi Museum of the History and Culture of Bukovinian Jews та меморіального музею тоталітарних режимів “Територія терору” Територія Терору, та завершили день переглядом навчального фільму “Я тут був”.

Всі учасники також отримали набори книг на тему Голокосту від партнеру проекту Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства Центр Юдаїки – Judaica Center та матимуть змогу поглиблювати свої знання після закінчення воркшопу.

Проект “Майстерні пам’яті” відкрив виставку у місті Кременець

Мобільна виставка проекту “Майстерні пам’яті” прибула до міста Кременець. На період літнього табору у Кременецькій загальноосвітній школі-інтернаті І-ІІІ ступенів виставка відкрита для відвідувачів!
Час роботи: пн-пт, з 9.00 до 15.00

“Майстерні пам’яті” – спільний німецько-український проект, що об’єднує освітні та меморіальні ініціативи пам’яті про Голокост в Україні. На виставці представлено локальні історії з 7-ми українських міст, спогади та біографії свідків трагічних подій періоду Другої світової війни, а також сучасні ініціативи з кожного з міст-учасників проекту.

Проект відбувається за сприяння Федерального міністерства закордонних справ Німеччини та Посольство Німеччини в Києві / Deutsche Botschaft Kiew у межах Програми з розширення співпраці з громадянським суспільством в країнах Східного партнерства 2018. Проект знаходиться під патронатом Центральної ради євреїв Німеччини.

Відкриття мобільної виставки-меморіалу, присвяченої пам’яті жертв Голокосту в Україні

15 травня 2018 року об 11:00 у Меморіальному музеї тоталітарних режимів «Територія Терору» (просп. Чорновола, 45 Г) відбудеться відкриття виставки «Майстерні пам’яті» – мобільної виставки-меморіалу присвяченої пам’яті жертв Голокосту в Україні.

Програма відкриття 15 травня:
1. Вітальне слово організаторів.
Спікери:
– Вольфганг Біндзайль, постійний заступник Посла ФРН,
– Маттіас Ріхтер, координатор проектів Єврейської громади в м. Дюссельдорф,
– Ольга Гончар, директорка Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія Терору».

2. Презентація карти «Місця терору в Галичині 1941-1944: гетто та трудові табори для євреїв».

«Майстерні пам’яті» – спільний німецько-український проект, що об’єднує освітні та меморіальні ініціативи зі збереження пам’яті про Голокост в Україні.

Після реалізації меморіального проекту, присвяченого відзначенню 75-х роковин трагедії у Бабиному Яру, Єврейська громада міста Дюссельдорф, разом з українськими партнерами – Музеєм історії та культури євреїв Буковини (м. Чернівці) та Центром досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства (м. Київ), розпочала роботу над створенням сучасних освітніх матеріалів з історії Голокосту. Їх основою слугували історії свідків подій Голокосту в Україні, з якими організатори познайомилися під час роботи над проектом.

Спогади свідків, біографії учасників подій Другої світової війни, локальні історії з 7-ми українських міст, а також ідеї для сучасної меморіальної роботи зібрано та презентовано у виставці «Майстерні пам’яті». В межах цього проекту представлено також матеріали для роботи з дітьми та молоддю від 12 років.
Серед представлених матеріалів:
– дидактична книга про Голокост, створена на основі спогадів, коміксів та архівних матеріалів;
– «Методичний чемодан» для роботи з учнями шкіл та студентами ВНЗ;
– набір навчальних карток, присвячених різним аспектам з історії Голокосту в Україні та Європі;
– мобільний додаток для створення маршрутів пам’яті на навчальних заняттях;
– документальний фільм про долю чернівчанина після його визволення з гетто;
– книги, присвячені темі Голокосту в Україні.
Матеріали об’єднано на єдиній on-line платформі – так званій «Меморіальній вікі», яка є невід’ємною частиною проекту.

Проект спрямовано передусім на людей, діяльність яких пов’язана з освітньою, культурною та громадською сферою, та які зацікавлені у проведенні активної пам’ятної роботи.

Карта «Місця терору в Галичині 1941-1944: гетто та трудові табори для євреїв» візуалізує основні складові нацистської індустрії масового вбивства єврейського населення Галичини в роки Другої світової війни. На основі архівних документів та сучасних досліджень локалізовані головні гетто і табори примусової праці для євреїв у дистрикті «Галичина» в 1941-1944 рр. У період німецької окупації на території краю було створено близько 50 гетто і 40 таборів примусової праці для євреїв. Тільки 2% місцевим євреям вдалося пережити Голокост. Кількість жертв на карті локалізована у прив’язці до конкретного місця примусового утримання. Вона позначає єврейські втрати окремих населених пунктів.

Партнери проекту: Музей історії та культури євреїв Буковини (м. Чернівці), Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства (м. Київ), Український центр вивчення історії Голокосту (м. Київ), Меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія терору» (м. Львів), ГО «Культурний діалог» (м. Кременчук).

Проект відбувається за сприяння Міністерства закордонних справ ФРН та Посольства ФРН у м. Київ у межах Програми з розширення співпраці з громадянським суспільством в країнах Східного партнерства 2018.
Проект знаходиться під патронатом Центральної ради євреїв Німеччини.

Організатор у Львові: Меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія Терору», м. Львів, просп. Чорновола, 45 г (графік роботи виставки пон. – птн. 10:00 – 18:00 з 15 до 31 травня, вхід вільний)

Відкриті події у межах виставки для всіх охочих:

22 травня о 18:30, Ася Ґефтер «Пазли пам’яті» – перегляд фільму та візуальної поезії на вірші Дебори Фоґель на ідиш та в перекладі на українську, розповідь про набутий під час роботи над проектом досвід.
Модераторка: Олена Андронатій – голова правління ГО Західноукраїнський центр Гілель, журналістка, дослідниця історичної спадщини євреїв Галичини. Тренерка та викладачка у галузі неформальної єврейської освіти.
Локація: Музей «Територія терору». Участь безкоштовна

23 травня о 15:30, лекція «Пам’ять про Голокост та жертви Другої світової війни в Україні: сучасні тенденції та перспективи» Anatolii Podolskyi, директора Українського центру вивчення історії Голокосту.
Локація: Музей «Територія терору». Участь безкоштовна

За детальною інформацією звертайтесь до Анни Шиманської, завідувача інформаційно-освітнього відділу Музею «Територія Терору» тел.: 096-78-35-096, e-mail: novosetska@ukr.net

Пазли пам’яті. У Львові презентували мультимедійний проект Асі Ґефтер про жертв Голокосту

22 травня  у Меморіальному музеї тоталітарних режимів «Територія Терору»  відбулась презентація мультимедійного проекту Асі Ґефтер «Пазли пам’яті» у рамках  «Майстерні пам’яті» – мобільної виставки-меморіалу присвяченої пам’яті жертв Голокосту в Україні.

«Пазли Пам’ятi» – мультимедійний проект про життя і творчість Дебори Фоґель, письменниці та критикині авангарду міжвоєнного періоду, та її рідного міста Львова – мікровсесвіту бурхливого XX століття Європи. Ця історія-подорож місцями Львова – cпроба дослідити пласти пам’яті через аудіовізуальні інсталяції, фотографії та тексти.

– Мультимедійну виставку “Пазли пам’яті” було презентовано у Львові минулої осені. Ми ж поговорили з Асею про ії досвід роботи над проектом, про роботу з пам’яттю. Під час події ми переглянули фільм та візуальну поезію, що є частиною мультимедійного проекту, та дізналися деталі їх створення. Ця подія відбулась у рамках проекту “Майстерні пам’яті”, який об’єднує освітні та меморіальні ініціативи зі збереження пам’яті про Голокост в Україні, тому зустрілись з Асею як з митцкинею, яка вивчала шлях Дебори Фоґель, що загинула у Львівському ґетто, – розповіла співорганізаторка події Анна Бережна. 

Окрім перегляду фільму та візуальної поезії на вірші Дебори Фоґель, відвідувачі мали можливість прослухати розповідь авторки про досвід, набутий під час роботи над проектом. Вірші Дебори Фоґель на їдиш були у виконанні Кароліни Шиманяк і в перекладі українською у виконанні Юрка Прохаська ( поетична відеозамальовка).

Фото: Артефакт

Робота над проектом «Пазли Пам’ятi» розпочалася зі збірки віршів Дебори Фоґель у перекладі Юрка Прохаська під час Форуму Видавців у вересні 2015 року. Протягом цих двох років авторкам проекту – Асі Ґефтер та Олесі Здоровецькій – пощастило зустрітися з дивовижними людьми, які ділилися роздумами щодо роботи пам’яті, зв’язку поколінь, джерел страху і відповідальності за минуле. Важлива частина проекту – матеріал з будівлі колишнього Єврейського музею у Львові.
Проект стартував у вересні 2017 року в Музеї Ідей у межах Львівського Форуму видавців у форматі мультимедійної виставки, перформанса за участі Олесі Здоровецької і Марка Токара, а також дискусії «Як наздогнати Дебору Фоґель?» за участі Ірини Старовойт, Юрка Прохаська, Андрiя Павлишина, Данила Ільницького и Анастасії Любас. У січні 2018 року Ася з Олесею виступили в Лондоні на «Dash Café: Lviv on the borders of Europe. Part of Eutopia», де показали фільм і взяли участь у дискусії разом з Філіпом Сендсом, автором «Східно-західна вулиця», професором Uilleam Blacker, University College London.

Дебора Фоґель – поетка, письменниця, перекладачка, філософиня за освітою, протагоністка мови їдиш у міжвоєнній Галичині. Була знавчинею конструктивiзму та кубiзму, критикинею творчості єврейських митців львiвського авангардистського угрупування «Артес». Опублікувала низку важливих досліджень про Станіслава Ігнатія Віткевича, Марка Шагала і Бруно Шульца. Разом з усією родиною вона загинула у львівському гетто 1942 року.

Asya Gefter працює в галузі фотографії, кіно/відео арту, часто у колаборації з музикантами, митцями та науковцями. Досліджує теми досвіду пам’яті, її дуальності та фрагментарності через родинні історії та архівні матеріали. Групові та персональні виставки в Боснії, Великобританії, Ірландії, Іспанії, Німеччині, Україні та Росії. Живе і працює в Лондоні.

Фото: Артефакт

«Майстерні пам’яті» – спільний німецько-український проект, що об’єднує освітні та меморіальні ініціативи, присвячені збереженню пам’яті про Голокост в Україні.

Партнери проекту: Музей історії та культури євреїв Буковини (м. Чернівці), Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства (м. Київ), Ukrainian Center for Holocaust Studies, Меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія Терору» (м. Львів), ГО «Культурний діалог» (м. Кременчук).

Проект відбувається за сприяння Міністерства закордонних справ ФРН та Посольства ФРН у м. Київ у межах Програми з розширення співпраці з громадянським суспільством в країнах Східного партнерства 2018.
Проект знаходиться під патронатом Центральної ради євреїв Німеччини.

Матеріали із сайту: Артефакт 

Як в Україні зникають єврейські пам’ятки і хто їх рятує

У центральній та західній Україні повільно руйнується цілий пласт культури — старовинні єврейські архітектурні пам’ятки .

Українські землі Галичини, Поділля та Волині протягом багатьох століть були центрами єврейської культури Речі Посполитої, Австро-Угорщини та Російської імперії.

До Другої світової війни значну частину міського населення цих регіонів складали євреї, які створили унікальні культурні та архітектурні пам’ятки. Деякі з них датуються ще 14-15 століттями. Проте донедавна їх використовували переважно як цехи, склади чи сараї.

Десятки таких синагог є пам’ятками архітектури національного значення, проте, як і для багатьох інших подібних об’єктів, держава коштів на порятунок не виділяє.

Так донедавна виглядала синагога у Дрогобичі середини XIX століття — одна з найбільших у Європі свого часу. Фото: УКРІНФОРМ.

Цим переважно займаються бізнесмени-ентузіасти, хоча цього року до справи порятунку старовинних синагог України можуть долучитися британці.

Як розповів ВВС Україна голова асоціації єврейських громадських організацій України Йосип Зісельс, реставрувати деякі старовинні синагоги може англійський фонд Foundation for Jewish Heritage. Роботи можуть початися вже цього року.

Спадщина, що зникає

Через Голокост єврейське населення у містах центру та заходу України практично знищили.

Радянська влада ж після війни перетворила старовинні синагоги переважно на склади чи виробничі цехи — як і більшість інших храмів.

Не дивно, що навіть офіційно визнані півтисячолітні архітектурні пам’ятки поступово перетворилися на руїни.

За останні кілька десятків років деякі синагоги у цьому регіоні відновили та реставрували. Проте поки що такі історії — радше винятки.

Великі громади, здатні акумулювати кошти на реконструкцію, є тільки у великих містах. А у невеликих містечках, де збереглись найстаріші об’єкти, опікуватися реставрацією практично нікому.

ВВС Україна спробувала зібрати найвідоміші старовинні синагоги, які дійшли до наших днів.

Дрогобич

Серед щасливчиків – хоральна синагога у Дрогобичі. Її звели у середині XIX століття. На той час вона була серед найбільших таких споруд у Європі.

Проте після Другої світової війни у ній розмістили склад тканин, потім склад солі, а згодом і меблевий цех та крамницю

Синагогу у Дрогобичі реставрували. Фото: УКРІНФОРМ

До кінця 2000-х років синагога перебувала в аварійному стані, проте місцева єврейська громада в останні роки змогла знайти гроші на реконструкцію. Хоча, як зауважує пан Зісельс, під час цієї реконструкції могли припуститися низки помилок.

“Знайшлись бізнесмени і фактично зробили нову синагогу. Час не зовсім відчувається, під час реставрації варто трохи думати, коли працюєш з об’єктами культурної спадщини”, – розповів пан Зісельс.

Він вже кілька десятиліть займається порятунком та консервацією пам’яток єврейської архітектурної спадщини.

Йосип Зісельс зауважує, що іноді, коли гроші на відбудову знаходять, то працюють прості будівельники, а не реставратори. “Сучасна тенденція реставрації на Заході – не робити нового замість старого”, – вказує пан Зісельс.

Остріг

Велика синагога у Острозі датується XV століттям і раніше вважалась одним із центрів юдейського життя Волині.

Під час Другої світової війни пам’ятка була значно пошкоджена, а потім її перетворили на склади і практично знищили.

Попри охоронний статус, донедавна вона виглядала жалюгідно.

Острозька синагога XVст. перед початком реставрації. Фото: ОЛЕНА ПАВЛОВА
Синагога на початку ХХст. Фото: Вікіпедія
Після початку реставрації у кінці 2017 року Фото: ARSHYNOV.HRZHORIY

Проте у 2016 році місцеві бізнесмени почали консервацію та часткову реставрацію острозької синагоги.

Про цей випадок пан Зісельс висловлюється не так критично. За його даними, там працює фірма з ліцензією на реставрацію, і вони намагаються максимально зберегти історичний вигляд.

Втім, на повне відновлення місцеві бізнесмени коштів не мають. За словами пана Зісельса, вартість такого проекту коштує щонайменше півмільйона доларів.

Броди

Бродівська синагога на Львівщині – пам’ятка архітектури національного значення XVIII століття.

Синагога у Бродах. фото: OLENA.PAVLOVA

Бродівська синагога. Фото: OLENA.PAVLOVA

Під час війни її пошкодили, а в радянські часи перетворили на склад. Через недбале використання до 90-х років вона опинилась в напівзруйнованому стані.

Кілька разів бродівську синагогу намагались реставрувати та зробити тут музей, проте через фінансові проблеми цього не сталось.

Бережани

Велику синагогу у Бережанах на Тернопільщині збудували на початку XVIII століття.

Синагога у Бережанах на Тернопільщині Фото:IRYNA.PUSTYNNIKOVA

Після Другої світової війни приміщення синагоги перебудували для торгових складів, а потім і автобази.

Через півстоліття у таких умовах вона опинилась у практично зруйнованому стані.

Гусятин

Гусятинську синагогу на Тернопільщині називають однією з найкрасивіших в Україні за її специфічний архітектурний стиль та мавританські риси.

Гусятинська синагога – одна із найкращих старовинних ообронних синагог Фото:IRYNA.PUSTYNNIKOVA

Її збудували у середині XVII століття як оборонну споруду. Вона постраждала під час двох світових воєн, проте у 1960-х років її реставрували та зробили там музей.

Через прорахунки із ремонтом будівля швидко руйнувалась й невдовзі музей довелось виселити, але будівля та певні елементи інтер’єру досі непогано збережені.

Дубно

Дубенська синагога на Рівненщині кінця XVIII століття пережила війну та дійшла до наших днів у порівняно непоганому стані. В радянські часи там містились різні господарські організації.

Дубенська синагога на Рівненщині Фото: OLENA.PAVLOVA

Будівля є пам’яткою архітектури та перебуває у складі державного історико-культурного заповідника, але стан її аварійний.

Жовква

Синагога у Жовкві, збудована у XVII столітті, свого часу претендувала на включення до переліку об’єктів культурної спадщини ЮНЕСКО.

Йосип Зісельс назвав її найвідомішою синагогою України. Вона є однією з найбільших у Європі оборонних споруд у стилі ренесансу.

Синагога у Жовкві претендувала на включення до переліку об’єктів ЮНЕСКО Фото: OLENA.PAVLOVA
Фото: OLENA.PAVLOVA
Синагога на початку XX століття Фото: Wikipedia

У 2012 році Нацбанк навіть увів у обіг пам’ятну монету із зображенням синагоги у Жовкві.

З початку 2000-х років аварійну споруду намагаються реставрувати, проте через відсутність грошей процес загальмувався.

Підгайці

Ще одна старовинна оборонна синагога збереглась у Підгайцях на Тернопільщині.

Її збудували у кінці XVI століття, будівля вважається пам’яткою архітектури національного значення.

Оборонна синагога у Підгайцях на Тернопільщині Фото:IRYNA_PUSTYNNIKOVA
цій синагозі могли молитись предки зятя Дональда Трампа Джареда Кушнера Фото: IRYNA_PUSTYNNIKOVA

Цікава деталь – після обрання президентом США Дональда Трампа з’явилась інформація, що предки його зятя Джареда Кушнера емігрували до США саме з Підгайців, і вони були частиною місцевої єврейської громади.

Сатанів

Старовинна синагога у Сатанові на Хмельниччині датується початком XVI століття та є пам’яткою архітектури національного значення.

Синагога у Сатанові на початку XX століття Фото: Wikipedia
Синагога у Сатанові Фото: OLENA.PAVLOVA

Нещодавно її повністю реконструювали, надавши сучасного вигляду. Неподалік Сатанова є кілька популярних курортів, тож інвестори, сподіваючись на туристів з Ізраїлю, відремонтували синагогу.

Хоча через надання пам’ятці сучасного вигляду лунає і критика. “Фактично маємо нову синагогу”, – вважає пан Зісельс.

Сокаль

Велика синагога у Сокалі на Львівщині збудована ще у XVII столітті. Як і більшість подібних споруд, вона була пошкоджена під час війни.

Синагога у Сокалі на Львівщині Фото:IRYNA.PUSTYNNIKOVA

У радянські часи вона продовжувала руйнуватись і її використовували під різноманітні склади.

Хоча вона перебуває в аварійному стані, досі збереглись усі стіни і навіть частково внутрішній та зовнішній декор.

Шаргород

Чи не найкраще на Поділлі збереглась оборонна синагога у Шаргороді, яку збудували 1589 року.

Шаргородська синагога на Вінничині – одна із найкраще збережених старовинних синагог України Фото: IRYNA.PUSTYNNIKOVA

Іноді цю синагогу за її міць навіть називають шаргородською фортецею.

Шаргородську синагогу закрили ще в 1930-х роках та перетворили на цех сокоморсового заводу. Пізніше там робили вино.

Під час війни вона збереглась, а в 90-х її повернули єврейській громаді міста.

Проте грошей на ремонт та реставрацію поки не знайшли.

Луцьк

Велика оборонна синагога початку XVII століття з великими труднощами, проте таки вціліла у Луцьку.

Фото: Google Maps
Луцька синагога на початку XX століття
Фото: Wikipedia

Її підірвали і частково зруйнували у 1942 році. У перші десятиліття після війни будівля і далі руйнувалась, проте у 70-х роках її відремонтували та перетворили на спортивний клуб.

Під час ремонту втратили всі залишки внутрішнього декору.

Стрий

Синагогу у Стрию збудували на початку XIX століття.

Синагога у Стрию Фото: HALYA.BOYKO

У війну вона вціліла, проте потім її переробили на склад і вона поступово руйнувалась. У 80-х роках її навіть почали розбирати, щоб перетворити на басейн.

В останні роки її намагаються хоча б законсервувати.

Як розповів Йосип Зісельс, на початку 1990-х років він з однодумцями зробили перепис синагог, які хоча б частково збереглись на той час – їх було близько 800.

Багато з них є пам’ятками архітектури, проте вони розташовані у маленьких містах та містечках, де шансів на порятунок коштом єврейської громади немає.

“Більшість синагог зараз не мають шансів на відновлення – країна бідна. Але минає час, і шанс може з’явитись. До прикладу, утворюється британська фундація, яка може допомогти”, – резюмував пан Зісельс.

Він сподівається, що хоча б частину старовинних синагог вдасться відреставрувати.

Дитяча книга про Голокост

Чернівецький музей історії та культури євреїв Буковини готує видання дитячої книги про Голокост у Чернівцях з використанням коміксів у якості ілюстрацій. Книга призначатиметься для дітей 11-13 років (учнів 6-7 класу) і використовуватиметься як додатковий навчальний посібник на уроках історії та краєзнавства (історії рідного краю), а також як джерело історичної інформації про Голокост для самостійного читання без прив’язки до шкільної програми.

Основна частина книги базуватиметься на фрагментах спогадів чернівецьких єврейських очевидців Голокосту, відтворених у вигляді коміксів. Останні будуть доповнені автентичним матеріалом у формі фотографій, листів, архівних документів тощо, а також дидактичним апаратом: спеціально написаними текстами, діалогами сучасних дітей – однолітків читачів, які виконуватимуть роль  проводирів по книзі, історичними довідками, глосарієм тощо. Ініціатори проекту створення книги мають намір допомогти дітям вказаної вікової групи отримати первині знання про Голокост у їх рідному місті/краї, скласти уявлення про перебіг його основних подій, через емоційне співпереживання відтворених у формі коміксів конкретних сцен, сформувати власне ставлення до їх героїв, зрозуміти мотивацію і наслідки вчинків останніх, навчитися давати власні моральні оцінки подіям та дійовим особам минулого і сьогодення, пробудити психологічну потребу розібратися із складними сторінками історії власного народу, інтерес до історії інших народів та власної родини і, у такий спосіб, створити передумови для формування у них культури «інклюзивної пам’яті».

Для створення книги планується використати спогади наступних осіб: Герберта Рубінштнейна, Мір’ям Тейлор, Йосипа Бурсука, Клари Катц, Йосипа Ельґісера, Йоланди Шоттенфельд.

Мобільна екскурсія “Єврейський Київ”

У офіційному туристичному додатку міста Києва – “Kyiv City Guide”

Історія легендарної жінки, яка народилась у Києві та стала видатним політиком Ізраїлю; на які хитрощі доводилось йти київським меценатам задля того, щоб у місцевої єврейської общини з’явилась синагога; хто пожертвував кошти на будівництво Бессарабського ринку та чому місто хотіло від них відмовитись; за яких умов було створено першу Талмуд-Тору та Єврейську лікарню; куди зник Євбаз – ринок, на якому можна було дістати все, від буханця хліба до револьвера; драматична сторінка в історії – трагедія, що сталася в Бабиному Яру восени 1941-го та відвідування музею класика єврейської літератури Шолом-Алейхема – про все це можна дізнатися у мобільному додатку Kyiv City Guide українською та англійською мовами.

Сторінка 3 из 4
1 2 3 4