Пазли пам’яті. У Львові презентували мультимедійний проект Асі Ґефтер про жертв Голокосту

22 травня  у Меморіальному музеї тоталітарних режимів «Територія Терору»  відбулась презентація мультимедійного проекту Асі Ґефтер «Пазли пам’яті» у рамках  «Майстерні пам’яті» – мобільної виставки-меморіалу присвяченої пам’яті жертв Голокосту в Україні.

«Пазли Пам’ятi» – мультимедійний проект про життя і творчість Дебори Фоґель, письменниці та критикині авангарду міжвоєнного періоду, та її рідного міста Львова – мікровсесвіту бурхливого XX століття Європи. Ця історія-подорож місцями Львова – cпроба дослідити пласти пам’яті через аудіовізуальні інсталяції, фотографії та тексти.

– Мультимедійну виставку “Пазли пам’яті” було презентовано у Львові минулої осені. Ми ж поговорили з Асею про ії досвід роботи над проектом, про роботу з пам’яттю. Під час події ми переглянули фільм та візуальну поезію, що є частиною мультимедійного проекту, та дізналися деталі їх створення. Ця подія відбулась у рамках проекту “Майстерні пам’яті”, який об’єднує освітні та меморіальні ініціативи зі збереження пам’яті про Голокост в Україні, тому зустрілись з Асею як з митцкинею, яка вивчала шлях Дебори Фоґель, що загинула у Львівському ґетто, – розповіла співорганізаторка події Анна Бережна. 

Окрім перегляду фільму та візуальної поезії на вірші Дебори Фоґель, відвідувачі мали можливість прослухати розповідь авторки про досвід, набутий під час роботи над проектом. Вірші Дебори Фоґель на їдиш були у виконанні Кароліни Шиманяк і в перекладі українською у виконанні Юрка Прохаська ( поетична відеозамальовка).

Фото: Артефакт

Робота над проектом «Пазли Пам’ятi» розпочалася зі збірки віршів Дебори Фоґель у перекладі Юрка Прохаська під час Форуму Видавців у вересні 2015 року. Протягом цих двох років авторкам проекту – Асі Ґефтер та Олесі Здоровецькій – пощастило зустрітися з дивовижними людьми, які ділилися роздумами щодо роботи пам’яті, зв’язку поколінь, джерел страху і відповідальності за минуле. Важлива частина проекту – матеріал з будівлі колишнього Єврейського музею у Львові.
Проект стартував у вересні 2017 року в Музеї Ідей у межах Львівського Форуму видавців у форматі мультимедійної виставки, перформанса за участі Олесі Здоровецької і Марка Токара, а також дискусії «Як наздогнати Дебору Фоґель?» за участі Ірини Старовойт, Юрка Прохаська, Андрiя Павлишина, Данила Ільницького и Анастасії Любас. У січні 2018 року Ася з Олесею виступили в Лондоні на «Dash Café: Lviv on the borders of Europe. Part of Eutopia», де показали фільм і взяли участь у дискусії разом з Філіпом Сендсом, автором «Східно-західна вулиця», професором Uilleam Blacker, University College London.

Дебора Фоґель – поетка, письменниця, перекладачка, філософиня за освітою, протагоністка мови їдиш у міжвоєнній Галичині. Була знавчинею конструктивiзму та кубiзму, критикинею творчості єврейських митців львiвського авангардистського угрупування «Артес». Опублікувала низку важливих досліджень про Станіслава Ігнатія Віткевича, Марка Шагала і Бруно Шульца. Разом з усією родиною вона загинула у львівському гетто 1942 року.

Asya Gefter працює в галузі фотографії, кіно/відео арту, часто у колаборації з музикантами, митцями та науковцями. Досліджує теми досвіду пам’яті, її дуальності та фрагментарності через родинні історії та архівні матеріали. Групові та персональні виставки в Боснії, Великобританії, Ірландії, Іспанії, Німеччині, Україні та Росії. Живе і працює в Лондоні.

Фото: Артефакт

«Майстерні пам’яті» – спільний німецько-український проект, що об’єднує освітні та меморіальні ініціативи, присвячені збереженню пам’яті про Голокост в Україні.

Партнери проекту: Музей історії та культури євреїв Буковини (м. Чернівці), Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства (м. Київ), Ukrainian Center for Holocaust Studies, Меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія Терору» (м. Львів), ГО «Культурний діалог» (м. Кременчук).

Проект відбувається за сприяння Міністерства закордонних справ ФРН та Посольства ФРН у м. Київ у межах Програми з розширення співпраці з громадянським суспільством в країнах Східного партнерства 2018.
Проект знаходиться під патронатом Центральної ради євреїв Німеччини.

Матеріали із сайту: Артефакт 

Як в Україні зникають єврейські пам’ятки і хто їх рятує

У центральній та західній Україні повільно руйнується цілий пласт культури — старовинні єврейські архітектурні пам’ятки .

Українські землі Галичини, Поділля та Волині протягом багатьох століть були центрами єврейської культури Речі Посполитої, Австро-Угорщини та Російської імперії.

До Другої світової війни значну частину міського населення цих регіонів складали євреї, які створили унікальні культурні та архітектурні пам’ятки. Деякі з них датуються ще 14-15 століттями. Проте донедавна їх використовували переважно як цехи, склади чи сараї.

Десятки таких синагог є пам’ятками архітектури національного значення, проте, як і для багатьох інших подібних об’єктів, держава коштів на порятунок не виділяє.

Так донедавна виглядала синагога у Дрогобичі середини XIX століття — одна з найбільших у Європі свого часу. Фото: УКРІНФОРМ.

Цим переважно займаються бізнесмени-ентузіасти, хоча цього року до справи порятунку старовинних синагог України можуть долучитися британці.

Як розповів ВВС Україна голова асоціації єврейських громадських організацій України Йосип Зісельс, реставрувати деякі старовинні синагоги може англійський фонд Foundation for Jewish Heritage. Роботи можуть початися вже цього року.

Спадщина, що зникає

Через Голокост єврейське населення у містах центру та заходу України практично знищили.

Радянська влада ж після війни перетворила старовинні синагоги переважно на склади чи виробничі цехи — як і більшість інших храмів.

Не дивно, що навіть офіційно визнані півтисячолітні архітектурні пам’ятки поступово перетворилися на руїни.

За останні кілька десятків років деякі синагоги у цьому регіоні відновили та реставрували. Проте поки що такі історії — радше винятки.

Великі громади, здатні акумулювати кошти на реконструкцію, є тільки у великих містах. А у невеликих містечках, де збереглись найстаріші об’єкти, опікуватися реставрацією практично нікому.

ВВС Україна спробувала зібрати найвідоміші старовинні синагоги, які дійшли до наших днів.

Дрогобич

Серед щасливчиків – хоральна синагога у Дрогобичі. Її звели у середині XIX століття. На той час вона була серед найбільших таких споруд у Європі.

Проте після Другої світової війни у ній розмістили склад тканин, потім склад солі, а згодом і меблевий цех та крамницю

Синагогу у Дрогобичі реставрували. Фото: УКРІНФОРМ

До кінця 2000-х років синагога перебувала в аварійному стані, проте місцева єврейська громада в останні роки змогла знайти гроші на реконструкцію. Хоча, як зауважує пан Зісельс, під час цієї реконструкції могли припуститися низки помилок.

“Знайшлись бізнесмени і фактично зробили нову синагогу. Час не зовсім відчувається, під час реставрації варто трохи думати, коли працюєш з об’єктами культурної спадщини”, – розповів пан Зісельс.

Він вже кілька десятиліть займається порятунком та консервацією пам’яток єврейської архітектурної спадщини.

Йосип Зісельс зауважує, що іноді, коли гроші на відбудову знаходять, то працюють прості будівельники, а не реставратори. “Сучасна тенденція реставрації на Заході – не робити нового замість старого”, – вказує пан Зісельс.

Остріг

Велика синагога у Острозі датується XV століттям і раніше вважалась одним із центрів юдейського життя Волині.

Під час Другої світової війни пам’ятка була значно пошкоджена, а потім її перетворили на склади і практично знищили.

Попри охоронний статус, донедавна вона виглядала жалюгідно.

Острозька синагога XVст. перед початком реставрації. Фото: ОЛЕНА ПАВЛОВА
Синагога на початку ХХст. Фото: Вікіпедія
Після початку реставрації у кінці 2017 року Фото: ARSHYNOV.HRZHORIY

Проте у 2016 році місцеві бізнесмени почали консервацію та часткову реставрацію острозької синагоги.

Про цей випадок пан Зісельс висловлюється не так критично. За його даними, там працює фірма з ліцензією на реставрацію, і вони намагаються максимально зберегти історичний вигляд.

Втім, на повне відновлення місцеві бізнесмени коштів не мають. За словами пана Зісельса, вартість такого проекту коштує щонайменше півмільйона доларів.

Броди

Бродівська синагога на Львівщині – пам’ятка архітектури національного значення XVIII століття.

Синагога у Бродах. фото: OLENA.PAVLOVA

Бродівська синагога. Фото: OLENA.PAVLOVA

Під час війни її пошкодили, а в радянські часи перетворили на склад. Через недбале використання до 90-х років вона опинилась в напівзруйнованому стані.

Кілька разів бродівську синагогу намагались реставрувати та зробити тут музей, проте через фінансові проблеми цього не сталось.

Бережани

Велику синагогу у Бережанах на Тернопільщині збудували на початку XVIII століття.

Синагога у Бережанах на Тернопільщині Фото:IRYNA.PUSTYNNIKOVA

Після Другої світової війни приміщення синагоги перебудували для торгових складів, а потім і автобази.

Через півстоліття у таких умовах вона опинилась у практично зруйнованому стані.

Гусятин

Гусятинську синагогу на Тернопільщині називають однією з найкрасивіших в Україні за її специфічний архітектурний стиль та мавританські риси.

Гусятинська синагога – одна із найкращих старовинних ообронних синагог Фото:IRYNA.PUSTYNNIKOVA

Її збудували у середині XVII століття як оборонну споруду. Вона постраждала під час двох світових воєн, проте у 1960-х років її реставрували та зробили там музей.

Через прорахунки із ремонтом будівля швидко руйнувалась й невдовзі музей довелось виселити, але будівля та певні елементи інтер’єру досі непогано збережені.

Дубно

Дубенська синагога на Рівненщині кінця XVIII століття пережила війну та дійшла до наших днів у порівняно непоганому стані. В радянські часи там містились різні господарські організації.

Дубенська синагога на Рівненщині Фото: OLENA.PAVLOVA

Будівля є пам’яткою архітектури та перебуває у складі державного історико-культурного заповідника, але стан її аварійний.

Жовква

Синагога у Жовкві, збудована у XVII столітті, свого часу претендувала на включення до переліку об’єктів культурної спадщини ЮНЕСКО.

Йосип Зісельс назвав її найвідомішою синагогою України. Вона є однією з найбільших у Європі оборонних споруд у стилі ренесансу.

Синагога у Жовкві претендувала на включення до переліку об’єктів ЮНЕСКО Фото: OLENA.PAVLOVA
Фото: OLENA.PAVLOVA
Синагога на початку XX століття Фото: Wikipedia

У 2012 році Нацбанк навіть увів у обіг пам’ятну монету із зображенням синагоги у Жовкві.

З початку 2000-х років аварійну споруду намагаються реставрувати, проте через відсутність грошей процес загальмувався.

Підгайці

Ще одна старовинна оборонна синагога збереглась у Підгайцях на Тернопільщині.

Її збудували у кінці XVI століття, будівля вважається пам’яткою архітектури національного значення.

Оборонна синагога у Підгайцях на Тернопільщині Фото:IRYNA_PUSTYNNIKOVA
цій синагозі могли молитись предки зятя Дональда Трампа Джареда Кушнера Фото: IRYNA_PUSTYNNIKOVA

Цікава деталь – після обрання президентом США Дональда Трампа з’явилась інформація, що предки його зятя Джареда Кушнера емігрували до США саме з Підгайців, і вони були частиною місцевої єврейської громади.

Сатанів

Старовинна синагога у Сатанові на Хмельниччині датується початком XVI століття та є пам’яткою архітектури національного значення.

Синагога у Сатанові на початку XX століття Фото: Wikipedia
Синагога у Сатанові Фото: OLENA.PAVLOVA

Нещодавно її повністю реконструювали, надавши сучасного вигляду. Неподалік Сатанова є кілька популярних курортів, тож інвестори, сподіваючись на туристів з Ізраїлю, відремонтували синагогу.

Хоча через надання пам’ятці сучасного вигляду лунає і критика. “Фактично маємо нову синагогу”, – вважає пан Зісельс.

Сокаль

Велика синагога у Сокалі на Львівщині збудована ще у XVII столітті. Як і більшість подібних споруд, вона була пошкоджена під час війни.

Синагога у Сокалі на Львівщині Фото:IRYNA.PUSTYNNIKOVA

У радянські часи вона продовжувала руйнуватись і її використовували під різноманітні склади.

Хоча вона перебуває в аварійному стані, досі збереглись усі стіни і навіть частково внутрішній та зовнішній декор.

Шаргород

Чи не найкраще на Поділлі збереглась оборонна синагога у Шаргороді, яку збудували 1589 року.

Шаргородська синагога на Вінничині – одна із найкраще збережених старовинних синагог України Фото: IRYNA.PUSTYNNIKOVA

Іноді цю синагогу за її міць навіть називають шаргородською фортецею.

Шаргородську синагогу закрили ще в 1930-х роках та перетворили на цех сокоморсового заводу. Пізніше там робили вино.

Під час війни вона збереглась, а в 90-х її повернули єврейській громаді міста.

Проте грошей на ремонт та реставрацію поки не знайшли.

Луцьк

Велика оборонна синагога початку XVII століття з великими труднощами, проте таки вціліла у Луцьку.

Фото: Google Maps
Луцька синагога на початку XX століття
Фото: Wikipedia

Її підірвали і частково зруйнували у 1942 році. У перші десятиліття після війни будівля і далі руйнувалась, проте у 70-х роках її відремонтували та перетворили на спортивний клуб.

Під час ремонту втратили всі залишки внутрішнього декору.

Стрий

Синагогу у Стрию збудували на початку XIX століття.

Синагога у Стрию Фото: HALYA.BOYKO

У війну вона вціліла, проте потім її переробили на склад і вона поступово руйнувалась. У 80-х роках її навіть почали розбирати, щоб перетворити на басейн.

В останні роки її намагаються хоча б законсервувати.

Як розповів Йосип Зісельс, на початку 1990-х років він з однодумцями зробили перепис синагог, які хоча б частково збереглись на той час – їх було близько 800.

Багато з них є пам’ятками архітектури, проте вони розташовані у маленьких містах та містечках, де шансів на порятунок коштом єврейської громади немає.

“Більшість синагог зараз не мають шансів на відновлення – країна бідна. Але минає час, і шанс може з’явитись. До прикладу, утворюється британська фундація, яка може допомогти”, – резюмував пан Зісельс.

Він сподівається, що хоча б частину старовинних синагог вдасться відреставрувати.

Кременчук пам’ятає: у бібліотеці відкрилась виставка, присвячена жертвам Голокосту

В основу виставки лягли історії про Голокост, які друкувалися у перші роки Незалежності в кременчуцьких газетах

 21 грудня у відділі мистецтв ЦМБ відбулося відкриття виставки «Жертви Голокосту та праведники: Кременчук пам’ятає». В основу виставки лягли історії про Голокост, які друкувалися у перші роки Незалежності в кременчуцьких газетах. Оцифровані газетні статті доповнені фотографіями з архіву Кременчуцького краєзнавчого музею. Виставку розроблено ГО «Культурний ді@лог» у співпраці з Кременчуцьким краєзнавчим музеєм в рамках Проекту «Вчимося пам’ятати»

Автор: Руслана Горгола
Кременчуцький Телеграфъ

Презентація екскурсії “Єврейський Київ”

У Києві пройшла презентаційна прогулянка єврейськими адресами з використанням мобільного додатку KyivCityGuide

Прогулятися містом та дізнатися більше про його історію, відкрити для себе нові адреси, імена та події з ними пов’язані. З мобільними екскурсіями кожен бажаючий може пройти цікавим йому маршрутом. Один із таких маршрутів у туристичному додатку KyivCityGuide розповідає про місця, пов’язані з життям євреїв у Києві.  25 листопада, у межах виставки “Майстерні пам’яті” відбулася презентація маршруту з прогулянкою по міста. Учасники прогулянки пройшли частину маршруту, що охоплює центральну частину міста і включає у себе такі пам’ятки як хоральна синагога Бродського, Бессарабський ринок, будинок Голди Мейр, музей Шолом-Алейхема.

Фрагмент будівлі Бессарабського ринку у м.Київ Фото: Вчимося пам’ятати

Загалом екскурсія розрахована на 3 години та охоплює, окрім центральної частини міста, поділ та меморіал Бабин Яр.

Екскурсію було розроблено у кооперації з туристичним департаментом КМДА та екскурсійним бюро “Интересный Киев” у рамках проекту “Вчимося пам’ятати” у 2017 році.

Учасники прогулянки біля будівлі музею Шолом-Алейхема у м. Київ. Фото: Вчимося пам’ятати

В Киеве открылась выставка «Мастерские памяти», посвященная Холокосту

«Знать о своем прошлом – значит избегать повторения ситуации в будущем», – под таким девизом открылась выставка «Мастерские памяти» в столице в музее Истории Киева. Это уже не первый проект, который получился в результате плодотворного сотрудничества общественности Дюссельдорфа (Германия) и украинских партнеров. Ранее был успешно запущен проект-мемориал, посвященный 75-летию трагедии в Бабьем Яру. Во время событий Второй мировой войны в этом месте в Киеве произошли массовые убийства мирного населения, – число убитых военнопленных, украинских националистов, гражданских, евреев и партизан достигло 200 тысяч человек.

«Мастерские памяти» – это образовательно-просветительское мероприятие, информирующее о событиях, про которые в течение продолжительного времени предпочитали молчать. Для работы в проекте привлекли историков, специалистов из Центра исследований истории и культуры восточноевропейского еврейства, экспертов Музея истории и культуры евреев Буковины и Музея истории города Киева.

Результатом более чем годичной работы стала обширная документальная база воспоминаний, фактов, записей, историй, которая открывает новую страницу образовательной программы в Украине. Участники проекта посетили семь городов Украины: Львов, Черновцы, Ужгород, Кременец, Кременчуг, Киев, Черкассы, проводя диалоги-интервью, записывая свидетельские биографии. В дальнейшем это все станет базой для проектов в образовательных учреждениях: педагоги получат доступ ко всем данным для работы с детьми старше 12 лет.

Основываясь на свидетельских воспоминаниях о Холокосте и архивах, на выставке презентована книга-комикс, которая рассказывает о буднях еврейского народа в сложный период. В официальном туристическом справочнике появится новая экскурсия «Еврейский Киев». Идет работа над съемками историко-биографического тематического фильма. Со слов координатора проекта с немецкой стороны Маттиаса Рихтера, эта выставка создана для того чтобы просветить и примирить, рассказать современникам об исторической ответственности и о событиях, которые нельзя забывать.

Автор: Draserra

ІНФОРМ – UA

Сторінка 3 из 3
1 2 3