Автор: Anya

Семінар 27.05 – 02.06.

Постановка проблеми  «Пам’ять в Україні» / планування проекту

Стартовий воркшоп у м. Чернівці

Робочі цілі: визначення потреб проекту, створення конкретного плану проекту, аналіз проблем меморіальної робота в Україні, встановлення контактів, представлення ініціатив з міст-учасників.

За активної участі ініціативних груп з 8 міст та єврейської громади у м. Чернівці відбулося офіційне відкриття проекту “Вчимося пам’ятати” в Україні в приміщенні музею історії та культури євреїв Буковини. Результати роботи проекту будуть представлені в м. Київ (листопад / грудень 2017 р.) та в м. Дюссельдорф (13 квітня 2018 р.).

Історія Шоа у Вінниці тісно пов’язана з долею багатьох сімей в єврейській громаді Дюссельдорфа, тому що звідси нацистами та їх румунськими союзниками, окрім всього іншого, було організовано “пекло Трансністрії”. У Музеї пам’яті жертв Голокосту у Вінниці цій главі “Шоа” присвячено окремий розділ.

Координатор проекту Маттіас Ріхтер відвідав меморіали «Голокосту через розстріли», а також колишню штаб-квартиру фюрера, зафіксував на фото меморіали та ознайомився з місцевими ініціативами.

 

Створення Музею Голокосту у Чернівцях є справою серця для учасників проекту Вчимося пам’ятати…

Історія громади Дюссельдорфа тісно пов’язана з історією Чернівців, а також їх сьогоденням.  Ми знайомі з учасниками меморіальної роботи міста завдяки спільним проектам а також, спогадам про Бабин Яр та Голокост через розстріли в Україні. У актуальних проектах єврейської громади «Буковинські пори року» та «Вчимося пам’ятати» беруть участь співробітники Чернівецького музею історії та культури євреїв Буковини, місцева громада та мультиплікатори.

Ще у вересні членами єврейської громади Дюссельдорфу сумісно з учасниками проекту було вручено подарунок новоствореному музею – портрет засновника єврейської громади м. Дюссельдорф після Шоа, вихідця із Чернівців доктора Евіана.

Також книга, що створюється у межах проекту «Вчимося пам’ятати», заснована на життєвих історіях шести чернівчан та є частиною педагогічної основи музею у Чернівцях та його проектів.

 

 

У центральній та західній Україні повільно руйнується цілий пласт культури — старовинні єврейські архітектурні пам’ятки .

Українські землі Галичини, Поділля та Волині протягом багатьох століть були центрами єврейської культури Речі Посполитої, Австро-Угорщини та Російської імперії.

До Другої світової війни значну частину міського населення цих регіонів складали євреї, які створили унікальні культурні та архітектурні пам’ятки. Деякі з них датуються ще 14-15 століттями. Проте донедавна їх використовували переважно як цехи, склади чи сараї.

Десятки таких синагог є пам’ятками архітектури національного значення, проте, як і для багатьох інших подібних об’єктів, держава коштів на порятунок не виділяє.

Цим переважно займаються бізнесмени-ентузіасти, хоча цього року до справи порятунку старовинних синагог України можуть долучитися британці.

Як розповів ВВС Україна голова асоціації єврейських громадських організацій України Йосип Зісельс, реставрувати деякі старовинні синагоги може англійський фонд Foundation for Jewish Heritage. Роботи можуть початися вже цього року.

Спадщина, що зникає

Через Голокост єврейське населення у містах центру та заходу України практично знищили.

Радянська влада ж після війни перетворила старовинні синагоги переважно на склади чи виробничі цехи — як і більшість інших храмів.

Не дивно, що навіть офіційно визнані півтисячолітні архітектурні пам’ятки поступово перетворилися на руїни.

За останні кілька десятків років деякі синагоги у цьому регіоні відновили та реставрували. Проте поки що такі історії — радше винятки.

Великі громади, здатні акумулювати кошти на реконструкцію, є тільки у великих містах. А у невеликих містечках, де збереглись найстаріші об’єкти, опікуватися реставрацією практично нікому.

ВВС Україна спробувала зібрати найвідоміші старовинні синагоги, які дійшли до наших днів.

Дрогобич

Серед щасливчиків – хоральна синагога у Дрогобичі. Її звели у середині XIX століття. На той час вона була серед найбільших таких споруд у Європі.

Проте після Другої світової війни у ній розмістили склад тканин, потім склад солі, а згодом і меблевий цех та крамницю

До кінця 2000-х років синагога перебувала в аварійному стані, проте місцева єврейська громада в останні роки змогла знайти гроші на реконструкцію. Хоча, як зауважує пан Зісельс, під час цієї реконструкції могли припуститися низки помилок.

“Знайшлись бізнесмени і фактично зробили нову синагогу. Час не зовсім відчувається, під час реставрації варто трохи думати, коли працюєш з об’єктами культурної спадщини”, – розповів пан Зісельс.

Він вже кілька десятиліть займається порятунком та консервацією пам’яток єврейської архітектурної спадщини.

Йосип Зісельс зауважує, що іноді, коли гроші на відбудову знаходять, то працюють прості будівельники, а не реставратори. “Сучасна тенденція реставрації на Заході – не робити нового замість старого”, – вказує пан Зісельс.

Остріг

Велика синагога у Острозі датується XV століттям і раніше вважалась одним із центрів юдейського життя Волині.

Під час Другої світової війни пам’ятка була значно пошкоджена, а потім її перетворили на склади і практично знищили.

Попри охоронний статус, донедавна вона виглядала жалюгідно.

Проте у 2016 році місцеві бізнесмени почали консервацію та часткову реставрацію острозької синагоги.

Про цей випадок пан Зісельс висловлюється не так критично. За його даними, там працює фірма з ліцензією на реставрацію, і вони намагаються максимально зберегти історичний вигляд.

Втім, на повне відновлення місцеві бізнесмени коштів не мають. За словами пана Зісельса, вартість такого проекту коштує щонайменше півмільйона доларів.

Броди

Бродівська синагога на Львівщині – пам’ятка архітектури національного значення XVIII століття.

Синагога у Бродах. фото: OLENA.PAVLOVA

Під час війни її пошкодили, а в радянські часи перетворили на склад. Через недбале використання до 90-х років вона опинилась в напівзруйнованому стані.

Кілька разів бродівську синагогу намагались реставрувати та зробити тут музей, проте через фінансові проблеми цього не сталось.

Бережани

Велику синагогу у Бережанах на Тернопільщині збудували на початку XVIII століття.

Після Другої світової війни приміщення синагоги перебудували для торгових складів, а потім і автобази.

Через півстоліття у таких умовах вона опинилась у практично зруйнованому стані.

Гусятин

Гусятинську синагогу на Тернопільщині називають однією з найкрасивіших в Україні за її специфічний архітектурний стиль та мавританські риси.

Її збудували у середині XVII століття як оборонну споруду. Вона постраждала під час двох світових воєн, проте у 1960-х років її реставрували та зробили там музей.

Через прорахунки із ремонтом будівля швидко руйнувалась й невдовзі музей довелось виселити, але будівля та певні елементи інтер’єру досі непогано збережені.

Дубно

Дубенська синагога на Рівненщині кінця XVIII століття пережила війну та дійшла до наших днів у порівняно непоганому стані. В радянські часи там містились різні господарські організації.

Будівля є пам’яткою архітектури та перебуває у складі державного історико-культурного заповідника, але стан її аварійний.

Жовква

Синагога у Жовкві, збудована у XVII столітті, свого часу претендувала на включення до переліку об’єктів культурної спадщини ЮНЕСКО.

Йосип Зісельс назвав її найвідомішою синагогою України. Вона є однією з найбільших у Європі оборонних споруд у стилі ренесансу.

У 2012 році Нацбанк навіть увів у обіг пам’ятну монету із зображенням синагоги у Жовкві.

З початку 2000-х років аварійну споруду намагаються реставрувати, проте через відсутність грошей процес загальмувався.

Підгайці

Ще одна старовинна оборонна синагога збереглась у Підгайцях на Тернопільщині.

Її збудували у кінці XVI століття, будівля вважається пам’яткою архітектури національного значення.

Цікава деталь – після обрання президентом США Дональда Трампа з’явилась інформація, що предки його зятя Джареда Кушнера емігрували до США саме з Підгайців, і вони були частиною місцевої єврейської громади.

Сатанів

Старовинна синагога у Сатанові на Хмельниччині датується початком XVI століття та є пам’яткою архітектури національного значення.

Нещодавно її повністю реконструювали, надавши сучасного вигляду. Неподалік Сатанова є кілька популярних курортів, тож інвестори, сподіваючись на туристів з Ізраїлю, відремонтували синагогу.

Хоча через надання пам’ятці сучасного вигляду лунає і критика. “Фактично маємо нову синагогу”, – вважає пан Зісельс.

Сокаль

Велика синагога у Сокалі на Львівщині збудована ще у XVII столітті. Як і більшість подібних споруд, вона була пошкоджена під час війни.

У радянські часи вона продовжувала руйнуватись і її використовували під різноманітні склади.

Хоча вона перебуває в аварійному стані, досі збереглись усі стіни і навіть частково внутрішній та зовнішній декор.

Шаргород

Чи не найкраще на Поділлі збереглась оборонна синагога у Шаргороді, яку збудували 1589 року.

Іноді цю синагогу за її міць навіть називають шаргородською фортецею.

Шаргородську синагогу закрили ще в 1930-х роках та перетворили на цех сокоморсового заводу. Пізніше там робили вино.

Під час війни вона збереглась, а в 90-х її повернули єврейській громаді міста.

Проте грошей на ремонт та реставрацію поки не знайшли.

Луцьк

Велика оборонна синагога початку XVII століття з великими труднощами, проте таки вціліла у Луцьку.

Її підірвали і частково зруйнували у 1942 році. У перші десятиліття після війни будівля і далі руйнувалась, проте у 70-х роках її відремонтували та перетворили на спортивний клуб.

Під час ремонту втратили всі залишки внутрішнього декору.

Стрий

Синагогу у Стрию збудували на початку XIX століття.

У війну вона вціліла, проте потім її переробили на склад і вона поступово руйнувалась. У 80-х роках її навіть почали розбирати, щоб перетворити на басейн.

В останні роки її намагаються хоча б законсервувати.

Як розповів Йосип Зісельс, на початку 1990-х років він з однодумцями зробили перепис синагог, які хоча б частково збереглись на той час – їх було близько 800.

Багато з них є пам’ятками архітектури, проте вони розташовані у маленьких містах та містечках, де шансів на порятунок коштом єврейської громади немає.

“Більшість синагог зараз не мають шансів на відновлення – країна бідна. Але минає час, і шанс може з’явитись. До прикладу, утворюється британська фундація, яка може допомогти”, – резюмував пан Зісельс.

Він сподівається, що хоча б частину старовинних синагог вдасться відреставрувати.

Автор: Віталій Червоненко

ВВС Україна

Чернівецький музей історії та культури євреїв Буковини готує видання дитячої книги про Голокост у Чернівцях з використанням коміксів у якості ілюстрацій. Книга призначатиметься для дітей 11-13 років (учнів 6-7 класу) і використовуватиметься як додатковий навчальний посібник на уроках історії та краєзнавства (історії рідного краю), а також як джерело історичної інформації про Голокост для самостійного читання без прив’язки до шкільної програми.

Основна частина книги базуватиметься на фрагментах спогадів чернівецьких єврейських очевидців Голокосту, відтворених у вигляді коміксів. Останні будуть доповнені автентичним матеріалом у формі фотографій, листів, архівних документів тощо, а також дидактичним апаратом: спеціально написаними текстами, діалогами сучасних дітей – однолітків читачів, які виконуватимуть роль  проводирів по книзі, історичними довідками, глосарієм тощо. Ініціатори проекту створення книги мають намір допомогти дітям вказаної вікової групи отримати первині знання про Голокост у їх рідному місті/краї, скласти уявлення про перебіг його основних подій, через емоційне співпереживання відтворених у формі коміксів конкретних сцен, сформувати власне ставлення до їх героїв, зрозуміти мотивацію і наслідки вчинків останніх, навчитися давати власні моральні оцінки подіям та дійовим особам минулого і сьогодення, пробудити психологічну потребу розібратися із складними сторінками історії власного народу, інтерес до історії інших народів та власної родини і, у такий спосіб, створити передумови для формування у них культури «інклюзивної пам’яті».

Для створення книги планується використати спогади наступних осіб: Герберта Рубінштнейна, Мір’ям Тейлор, Йосипа Бурсука, Клари Катц, Йосипа Ельґісера, Йоланди Шоттенфельд.

У офіційному туристичному додатку міста Києва – “Kyiv City Guide”

Історія легендарної жінки, яка народилась у Києві та стала видатним політиком Ізраїлю; на які хитрощі доводилось йти київським меценатам задля того, щоб у місцевої єврейської общини з’явилась синагога; хто пожертвував кошти на будівництво Бессарабського ринку та чому місто хотіло від них відмовитись; за яких умов було створено першу Талмуд-Тору та Єврейську лікарню; куди зник Євбаз – ринок, на якому можна було дістати все, від буханця хліба до револьвера; драматична сторінка в історії – трагедія, що сталася в Бабиному Яру восени 1941-го та відвідування музею класика єврейської літератури Шолом-Алейхема – про все це можна дізнатися у мобільному додатку Kyiv City Guide українською та англійською мовами.

Концепція включення колишнього єврейського кварталу та цвинтару Кременця у туристичну концепцію міста

Історичні пам’ятки Кременця, пов’язані з історією місцевого єврейського населення, є унікальними. Єврейське кладовище, численні старовинні будівлі та назви вулиць повертають у «єврейські часи», коли громада Кременця була чисельною. У рамках проекту «Вчимося пам’ятати» місцеві активісти, історики та вчителі ініціюють створення мапи міста з позначеннями пам’ятних місць.

Проект включає створення діджитал формату карти з використанням електронних чіпів, та буде наповнюватися інформацією студентами у процесі навчання. Гнучкість програмування чіпів надає широкі можливості для їх використання у т.ч. для відвідувачів старовинного Єврейського кладовища. Проект пропонує концепції практичної роботи з учнями від 12 років під час вивчення локальної історії.

Працівники Кременчуцького краєзнавчого музею надали копії газетних вирізок зі статтями, в яких розповідаються історії Праведників світу міста Кременчук. На жаль, самі газети не збереглися і є лише їхні скан-копії.  Ці копії будуть оцифровані та зібрані у мобільну виставку. Ідея проекту полягає в тому, щоб зберегти цю цінну інформацію для жителів та гостей міста. Виставка може бути представлена на різних локаціях та може бути задіяна в інших проектах даної тематики, адже у подальшому зберігатиметься вже в роздрукованому вигляді.

*відзнаку «Праведники народів світу» від Яд ва-Шем отримують не євереї, які рятували євреїв під час Голокосту, ризикуючи своїм життям.

Мультимедійна експозиція про життя та творчість Дебори Фоґель / Ася Ґефтер, мисткиня та дослідниця (Лондон), Олеся Здоровецька, мисткиня  (Дублін)

ПАЗЛИ ПАМ’ЯТI – мультимедійна експозиція про життя і творчість Дебори Фоґель, письменниці та критика авангарду міжвоєнного періоду, та її рідного міста Львова – мікровсесвіту бурхливого XX століття Європи. Ця історія-подорож місцями Львова – cпроба дослідити пласти пам’яті через аудіовізуальні інсталяції, фотографії та тексти. Робота над проектом почалася зі збірки віршів Дебори Фоґель у перекладі Юрка Прохаська під час Форуму Видавців у вересні 2015 року. Протягом цих двох років авторкам проекту – Асі Ґефтер та Олесі Здоровецькій – пощастило зустрітися з дивовижними людьми, які ділилися роздумами щодо роботи пам’яті, зв’язку поколінь, джерел страху і відповідальності за минуле. Важлива частина експозиції – матеріали з будівлі колишнього Єврейського музею у Львові.

Проект зі збереження дерев’яної синагоги» в селі Великі Ком’яти Закарпатської області. Іудейська релігійна громада м. Ужгорода

Напівзруйнована дерев’яна синагога знаходиться на господарському подвір’ї і використовується для утримання сіна. Ініціатори проекту мають на меті врятувати будівлю, перемістивши її у діючий етнографічний музей під відкритим небом «Старе село», що знаходиться на відстані 100 км від синагоги у селі Колочава Закарпатської області. Музей готовий прийняти об’єкт та забезпечити його утримання.

Далі у синагозі планується створити експозицію про життя євреїв, щоб відвідувачі музею мали змогу ознайомитися з історією національної меншини краю.

Також ініціатори проекту планують фільмувати всі етапи роботи і створити освітній документальний фільм про спасіння дерев’яної синагоги.