Міква або Мікве (івр. מִקְוֶה, в сефардській вимові мікве, букв. `скупчення [води]`) — в юдаїзмі водний резервуар для обмивання (твіла) з метою очищення від ритуальної нечистоти.
Міква є резервуаром з мінімальною кількістю води в 40 сєа (згідно з різними підрахунками — від 250 до 1 тис. літрів).[1]
Слово «міква» вперше згадується в Книзі Буття: (§ 2. зібрання води (міква) назвав Він морями, Бут. 1:10) (івр. ולמקוה המים קרא ימים). Слово міква буквально означає «зібрання, скупчення» води.
Обов’язок занурення в мікву[ред. • ред. код]
В Торі згадуються такі ситуації, коли настає осквернення (івр. טומאה, тум’а): дотик до мертвого, дотик до того, хто торкався до мерця, перебування під одним дахом з мерцем, дотик до мертвих тварин, сім’явиверження, виділення менструальної крові у жінок, зараженість проказою або гонореєю.
Міква Миколаївської синагоги
Людина, яка стала нечистою (івр. טמא, таме), не може входити до Храму. Когени (священики) не повинні були також, бувши нечистими, їсти їжу, яку вони отримували від вірян завдяки своїй посаді.
Способи очищення від кожного виду ритуальної нечистоти відрізняються, проте у всіх випадках без занурення в мікву очищення не настає. Мудреці розробили регламент такого занурення, зокрема, встановили розміри застосовуваного басейну, виробили вимоги до джерела, звідки в басейн надходить вода й зафіксували назви.
Сьогодення[ред. • ред. код]
Сьогодні законів ритуальної чистоти дотримуються не так суворо, як раніше. Єдиний випадок, коли цих законів дотримуються достатньо суворо, — це заборона жінці вступати в статевий зв’язок з чоловіком до завершення менструальної кровотечі та подальшого обмивання в мікві.
Вважається непристойною зустріч у мікві матері з дочкою.
Серед чоловіків прийнято занурюватися в мікве після сім’явиверження, а також перед святами, особливо перед Йом-Кіпур. Багато ортодоксальних євреївзанурюються в мікву перед Шабатом, а деякі хасиди — щоранку перед молитвою.
Обов’язкове занурення в мікву під час гіюру.
У мікву також занурюють посуд, що належав неєвреям, зокрема новий посуд, не вироблений на єврейській фабриці, перед його використанням.